Клопотенко розповів, як у ніч перед Різдвом ворожили на гроші та шлюб

Відомий шеф-кухар та дослідник української культури Євген Клопотенко нагадав про магію Святвечора та поділився автентичними методами ворожіння, якими користувалися наші предки в ніч перед Різдвом.

За словами ресторатора, у цей час українці намагалися зазирнути в майбутнє, аби дізнатися про долю врожаю, здоров'я родини та ймовірні весілля, пише Радіо МАКСИМУМ.

Це цікаво: Онлайн-богослужіння на Святвечір і Різдво: коли та де дивитись літургії 24 та 25 грудня

Після святкової трапези господар традиційно гасив свічку, а родина уважно стежила за напрямком диму:

• Дим до хати або ікон — рік буде грошовитим і прибутковим.Дим угору — на мир, спокій та добро в родині.
• Для дівчат на виданні: якщо дим спрямовувався до дверей, це вважалося вірним знаком того, що цього року в домі чекають сватів і весілля.

Пророцтва на сіні

Сіно, яке клали під скатертину на згадку про ясла, де народився Христос, також служило для ворожіння:

• Господар навмання витягував одну стеблину.
• Довга соломинка пророкувала щедрий врожай та добробут.
• Коротка вважалася попередженням про ощадливий рік.

Традиція “мандрівної” вечері

Одним із найтепліших звичаїв було відвідування родичів після вечері у власному домі:

• Діти несли вузлики з кутею та калачами до хрещених батьків, дідусів, бабусь та баби-повитухи.
• Родичі куштували принесені страви, а натомість досипали своєї куті та клали свій калач.

Так вечеря “ходила” між усім родом, зміцнюючи зв'язки та єдність сім'ї.

Регіональні особливості

На Гуцульщині гостина не обмежувалася лише родиною. Після вечері сусіди та куми ходили одне до одного, ділячись стравами та щирими побажаннями, перетворюючи ніч на справжнє свято спільноти.