5 січня відзначають Надвечір'я Богоявлення – день, який готує до одного з найважливіших зимових свят, Водохреща. У народі цей вечір називають Хрещенським Святвечором або Голодною кутею, адже його звичаї тісно пов'язані з підготовкою до Йордану.
Хрещенський Святвечір припадає напередодні Водохреща, 5 січня, тож цього дня згадують події Богоявлення, описані в церковних книгах. Другий Святвечір традиційно був часом зосередження та приготування до головного свята, а в окремих регіонах його вважали завершенням колядування та щедрування. Як і решта свят різдвяного циклу, Надвечір'я Богоявлення супроводжувалося усталеними обрядами й урочистими правилами.
Це цікаво: Отримайте максимум від січня: кому зі знаків пощастить з грішми, а кому – у коханні
Частина обрядів цього дня нагадує Різдвяний Святвечір, але є й звичаї, які безпосередньо пов'язані саме з Водохрещем.
Прибирання оселі. У народі вірили, що зустрічати свято в неприбраній хаті – погана прикмета, яка може "відлякати" добробут. Тому в день Надвечір'я Богоявлення намагалися завершити всі хатні справи ще до темряви, адже на Водохреща будь-яку роботу по дому вважали забороненою.
Освячення води. У храмах освячують воду, яка, за віруваннями, не менш цілюща, ніж у сам день Водохреща. Освяченою водою кропили рідних, кути хати та подвір'я, а посуд для води прикрашали сухими квітами – васильком або безсмертником, які вважали оберегом від зла. На Поділлі, за традицією, навіть випікали три пироги, і під час освячення хати їх кусав наймолодший член родини.
Піст і обрядова вечеря. Цього дня дотримуються суворого посту, тож на стіл ставлять лише пісні страви. Готували рибу, гречані млинці, вареники з капустою, кутю та узвар. Вечерю починали з куті, а після трапези частували курей – щоб, за повір'ями, вони краще неслися й давали приплід.
Малювання хрестів. На Поділлі та Поліссі на вікнах, дверях і стінах виводили хрести – крейдою або тістом, замішаним на священній воді. Такий знак мав оберігати оселю від злих сил і непроханого лиха.
Щедрування. У деяких місцевостях, зокрема на Галичині, цього вечора ходили щедрувати. Щедрівники приносили з собою гілки ліщини як оберіг, а господар у відповідь обсипав їх вівсом – на добрий урожай.
У народній традиції цей день мав минути спокійно й без негативу, адже вважалося: як проведеш Святвечір – таким буде й рік.
У Надвечір'я Богоявлення уважно придивлялися до погоди – за нею намагалися вгадати майбутній урожай і те, яким буде літо.
Також вірили, що напередодні Водохреща сніг має цілющі властивості: його збирали, щоб умитися або навіть скупатися.
А тут ми розповідали про ворожіння на Хрещенський Святвечір. Дізнайтесь, як пізнати своє майбутнє з допомогою ворожби.