Щоб прорахувати, кількість космічного сміття, яке може виникнути при зіткненні супутників на орбіті, фахівці ESA намагаються змоделювати різні варіанти катастрофи в лабораторії.
Інженер Тиціана Кордоні стверджує, що повного розуміння фізики процесу у них немає: загальна енергія зіткнень невеликих космічних апаратів, які мчать на величезній швидкості, може бути набагато вищою передбачуваної в моделі. В реальності все завжди складається трохи інакше.
І ще: ESA склала 3D карту Чумацького Шляху
З моменту перших кроків людства в космосі сталося чотири подібних зіткнення. У 1991 році російський "Космос", запущений на орбіту в 1934 році, зіткнувся з "Космосом 926". П'ять років по тому французький Cerise був зруйнований четвертим ступенем ракети Ariane. У 2005-му в першу щабель американського шатла врізався третій ступінь китайської ракети. А в 2009-му супутник Iridium врізався в російський "Космос 2251". Однак, з огляду на темпи освоєння космосу, вчені припускають, що подібні катастрофи відбуватимуться все частіше.
Моделювання переслідує дві мети. По-перше, вчені намагаються прорахувати число деформованих уламків після зіткнення, оскільки фахівці ESA працюють над дорогими технологіями вилову космічного сміття. По-друге, космічному агентству важливо розуміти, які ушкодження можуть виникнути при зіткненні супутника з космічним кораблем.
Читайте також: Вчені виявили джерело потужного випромінювання в Чумацькому Шляху