Спіналонга, офіційна назва Калідон – це острів у Середземному морі, розташований на схід від острова Крит, неподалік від селищ Плака та Елунда. Назва острова перекладається як "довгий шип" і сягає корінням часів Венеційської окупації.
Острів прокажених або острів живих мерців – так називають острів Спіналонга. Радіо Максимум у новому матеріалі розповідає історію цього місця.
Цікаво У Греції археологи знайшли голову статуї Аполлона ІІ-ІІІ століття
Згідно з венеційськими документами, назва острова походить з грецького виразу "STIN ELOUNDA" (що значить "до Елунди"). Венеційці не зрозуміли вираз і просто переробили на їх власну мову SPINA (шип) LONGA (довгий).
Дати таку назву острова венеційців надихнула така сама назва острова біля Венеції, котрий сьогодні зветься Джюдекка (Giudecca).
Венеційський картограф Вінченцо Коронеллі вказував на те, що Спіналонга не завжди був островом, і що він був зв'язаний з півостровом до якого прилягає. Він припускає що в 1526 році, венеційці відсікли частину півострова утворивши таким чином острів, так він став придатнішим для захисту гавані Стародавнього Олоуса.
Олоус і весь регіон, що прилягав до нього був спустошений в 7-му сторіччі через набіги арабських піратів. Олоус залишився незаселеним до середини 15-го сторіччя, коли венеційці почали видобуток солі в неглибоких і солоних водах затоки. Поступово регіон отримував комерційне значення і систематично заселявся.
Цей факт у поєднанні з османською загрозою особливо після захоплення Константинополя в 1453 році, а також піратські набіги що тривали змусили венеційців укріпити острів. Також венеційці побудували фортецю на Спіналонзі над руїнами акрополя. Вони утримували контроль над островом до 1715 року, коли Османська імперія захопила його під свій контроль.
Впродовж османської окупації Крита в 1669 році тільки фортеці Грамвуса (Gramvousa), Суда (Souda) і Спіналонга залишилися у венеційських руках, і залишалися під їхнім контролем ще майже півстоліття. Багато християн знайшли захист в цих фортецях тікаючи від гонінь. В 1715 році османи домовились із венеційцями і зайняли острів. В кінці османської окупації тут врятувались багато османських сімей, що боялися християнських репресій.
Пізніше, з 1903 до 1957 року, острів використовувався як колонія прокажених. Цікаво, що це була одна з останніх таких колоній у Європі. Ліки від цієї хвороби тоді ще не існувало, тому всі, хто підхопили заразу, вважалися невиліковними.
Спіналонга ж являв собою ідеальне рішення для ізоляції хворих і для спокою здорового населення Криту – острів розташовувався недалеко від берега, що спрощувало перевезення хворих і продуктів. Більш того, там залишалось багато пустих хат, кинутих кілька років тому турками.
Перші хворі на лепру прибули на острів в 1904 році, а до 1913 році їх налічувалося вже близько 1000. Спочатку їх привозили тільки з Криту. Потім – з материкової Греції. Нарешті, до 1915 році Спіналонга стає одним з найбільших міжнародних лепрозоріїв.
Спочатку умови життя на острові були жахливими. Але жителі острова змогли незабаром розвинути самоорганізоване суспільство зі своїми правилами і цінностями. На острові навіть стали укладатися шлюби, хоча це було заборонено законом. Хоча, якщо в шлюбі народжувалися здорові діти, їх в терміновому порядку вивозили на Крит.
Згодом на острові стали з'являтися кафе і магазини, була побудована церква. На Спіналонгу з Криту приїхав здоровий священник, який прожив на острові багато років. Жителі найближчого села стали влаштовувати біля фортечних воріт імпровізований базар, де можна було купити продукти і передати листа на велику землю. Життя стало налагоджуватися.
Останні хворі покинули острів у 1957 році, з того часу Спіналонга нежилий.
Зараз, незаселений острів – одна з найбільших туристичних цікавинок Криту. На додаток до недіючої колонії прокажених і фортеці, Спіналонга відома своїми маленькими гальковими пляжами.
Острова можна легко дістатися з Елунди та Айос-Ніколаоса. Туристичні човни вирушають з обох міст щоденно. На Спіналонзі немає житла, тож всі тури тривають кілька годин. Подорож лодкою з Елунди триває п'ятнадцять хвилин, а з Айос-Ніколаос – приблизно годину.
Найпоширеніший бізнес у цьому місті – риболовецький. Але після того, як на Крит почали їздити дуже багато туристів, шаланди, на яких раніше ловили рибу, переробили на кораблі, якими тепер перевозять туристів.
Автор статті та фото
Соломія Борух
До слова Перша православна країна у світі: Греція дозволила одностатеві шлюби