До дня народження Михайла Грушевського 29 вересня: сильні цитати про Україну

День народження українського історика, громадського і політичного діяча Михайла Грушевського відзначають 29 вересня. Він був головою Центральної Ради Української Народної Республіки у 1917-1918 роках.

Вклад Михайла Грушевського у розвиток української літератури чималий. Зокрема він разом з Іваном Франком заснував і видавав "Літературно-науковий вісник", був одним з організаторів Української видавничої спілки.

До слова Рідна мова на чужині ще милішою стає: цитати Павла Грабовського до його дня народження

Очоливши Центральну Раду, Михайло Грушевський був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Він закладав міцні підвалини української державності.

Гучні цитати Михайла Грушевського

• "Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії".
• "Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком".
• "Тепер ми, самим очевидним чином, маємо боротьбу народів – великоруського і українського. Один наступає, другий обороняється. Історія цих двох "братніх народів" вступила в стадію, про яку оповідає біблійна історія перших братів: і запитав Бог, Каїне, де твій брат Авель?".
• "Доки народ живе, живе і його мова".
• "Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому".

• "Елементи великоросійської мови випирають елементи українські, незвичайно збіднюють українську мову, і, нарешті, діло доходить навіть до повної утрати почуття мови…"
• "Подивіться, як слабо розповсюджуються українські газети й журнали, всякі українські видання, які незвичайно малі круги української людності захоплюють, який незвичайно малий процент вводять вони в національну українську течію".
• "Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи".
• "Не треба підганяти нашого життя до котрого-небудь західноєвропейського взірця, хоч би й німецького. Визволення від примусової залежності від московського життя не повинно бути заміною одної залежності другою, хоч би добровільною. Українське життя повинно емансипуватися взагалі".
• "Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її".

• "Український народ належить до західноєвропейського чи, коротше кажучи, – просто-таки європейського кругу не силою тільки історичних зв’язків, які протягом століть зв’язали українське життя з західним, а й самим складом народного характеру".
• "Я вірю, що українство наше все-таки має в собі стільки стихійної сили, стільки життєвості, що його не заб’єш ніякими теоремами, що воно своєю стихійною силою проб’ється через усякі штучні перешкоди – поки не вб’ємо самі сеї сили нашою апатією, бездіяльністю".
• "Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі,а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом".
• "Весь той тяжкий і небезпечний шлях до повного тріумфу наших демократичних і соціальних завдань Українська Народна Республіка мусить пройти самостійно як незалежна держава".
• "У такій страшній боротьбі треба бути свобідним і незв’язаним! Се перша умова і велика необхідність – вимога самостійності, котрої тому мусять до останнього боронити всі, кому дорогі інтереси України і її трудового народу".

Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Він написав близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору.

Та насамперед Грушевський увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної "Історії України – Руси", справедливо названої метрикою нашого народу.

І ще "Моя Україна не вщухла од прагнення жить": сильні цитати Василя Стуса про батьківщину