Відтоді цього дня щороку згадують українців, що зазнали переслідувань за свої політичні переконання та прагнення до свободи. Радіо МАКСИМУМ розповідає, кого з українських борців за нашу державу проти комуністичного режиму варто пам'ятати.
Під час підготовки матеріалу ми користувалися матеріалом, представленим на ютуб-каналі "Обличчя Незалежності", який створила українська журналістка – Дарка Гірна.
До слова: Яке свято відзначають 12 січня: традиції, заборони і прикмети на цей день
Мустафа Джемілєв
Народний депутат України та лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв загалом провів у радянських таборах 15 років, має сім судимостей і витримав одне з найдовших голодувань протесту в історії – 303 дні.
Причиною переслідувань стала його боротьба за право кримських татар повернутися до рідного Криму після злочинної депортації 1944 року. І нині, коли російські окупанти заочно судять його знову, Джемілєв продовжує мобілізувати українську та міжнародну спільноту задля звільнення півострова.
У 2023 році Мустафа Джемілєв отримав звання Героя України. Політик продовжує залишатися одним із найгучніших голосів кримськотатарського народу у світі.
Історія Мустафи Джемілєва / Відео з ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Ігор Калинець
Один із найзнаковіших поетів-шістдесятників Ігор Калинець мешкав у Львові та був почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка. Він народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині й змалку виховувався в українському націоналістичному дусі, читаючи, зокрема, старі випуски журналу "Світ дитини" з матеріалами про історію України.
У 1961 році Калинець закінчив філологічний факультет Львівського університету, де познайомився з дисидентами й почав писати поезію, порушуючи теми української культури, традицій і нищення церков. Під час навчання він зустрів і майбутню дружину – поетесу Ірину Стасів, активну учасницю дисидентського руху.
Остаточним приводом для переслідувань з боку КДБ стало видання поезій Ігоря Калинця за кордоном: у 1972 році його засудили до 6 років ув’язнення суворого режиму та 3 років заслання. Покарання він відбував у Пермських концтаборах разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем та іншими українськими політв’язнями. Калинець домігся права відбувати заслання разом із дружиною на Забайкаллі: подружжя отримало однакові терміни ув’язнення, попри те, що виховувало маленьку доньку.
У 1981 році поет повернувся до Львова й почав працювати у Львівській науковій бібліотеці імені Стефаника. Після звільнення та заслання Калинець на кілька років відійшов від літературного життя і перестав писати вірші, аж до 1987 року. Ігор Калинець помер 28 червня 2025 року, не доживши одинадцяти днів до свого 86-го дня народження.
Історія Ігоря Калинця / Відео з ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Степан Хмара
Український політик, правозахисник і дисидент Степан Хмара був народним депутатом України трьох скликань і до поважного віку залишався активним громадським діячем. За фахом лікар-стоматолог, у радянські часи він у вільний від роботи час долучився до дисидентського руху та поширював самвидав.
Після арешту журналіста В’ячеслава Чорновола й розгрому єдиного незалежного журналу "Український вісник" Хмара перейшов у підпілля. Разом з іншими опозиційно налаштованими інтелектуалами він продовжив нелегальне видання журналу, публікував матеріали про політичні репресії проти української інтелігенції та політику русифікації в УРСР.
За правозахисну діяльність Степана Хмару заарештували та засудили до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. Попри переслідування, він залишився одним із найпослідовніших критиків радянської системи та символів опору режиму.
Після відновлення незалежності України Хмара став народним депутатом України I, II та IV скликань. У 2006 році йому надали звання Героя України. Степан Хмара помер 21 лютого 2024 року в Києві у віці 86 років.
Історія Степан Хмари / Відео з ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Катерина Гаврилів
Катерина Гаврилів – медсестра та повітова Української Повстанської Армії з Болехова на Івано-Франківщині – відійшла у вічність 14 вересня 2022 року на 103-му році життя. Вона була однією з тих жінок, чия доля тісно переплелася з українським визвольним рухом у роки Другої світової війни та після неї.
Загалом Катерина Гаврилів провела в українському підпіллі 11 років. У лавах УПА вона рятувала поранених бійців, виконуючи обов’язки медсестри, й неодноразово перебувала на межі смерті – їй дивом вдалося уникнути вбивства органами НКВД та подальшого ув’язнення.
Одним із найяскравіших епізодів її життя стала історія, коли без жодної медичної освіти Катерина була змушена оперувати пораненого бійця УПА просто під час війни, у надзвичайно складних і небезпечних умовах.
Щоб уникнути арешту, часто змінювала місце проживання. Певний час переховувалася у Гошівському монастирі. Тричі вдалося уникнути арешту. За життя мала п'ятеро онуків, 13 правнуків і двоє праправнуків.
Історія Катерини Гаврилів / Відео з ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"
Якщо вам цікаві більше імен українських політв'язнів, їхні історії про боротьбу та неймовірну силу духу – дивіться на ютуб-каналі "Обличчя Незалежності".