День Сави – другий у Нікольському циклі зимових свят, що охоплює День Варвари (17 грудня), День Сави (18 грудня) та День Миколи (19 грудня).
Це важливе ритуальне свято православного календаря, яке вшановує пам’ять святого преподобного Сави Освяченого, ченця і священника V століття. Радіо МАКСИМУМ розповість вам про історію свята, традиції, а також прикмети!
Читайте також: День святої Варвари – традиції, прикмети та секрети ворожіння 17 грудня
Святий Сава народився у V столітті в Каппадокії (сучасна територія Туреччини) у заможній родині. З раннього віку хлопець виховувався у монастирі, де проявив неабиякий талант до вивчення священних текстів та вів побожний спосіб життя. Уже в юності Сава отримав цілительський дар, завдяки якому допоміг багатьом людям позбутися недуг.
Існують перекази, що молитвами святого можна було викликати дощ під час посухи. Переїхавши до Палестини, Сава заснував кілька монастирів. Зокрема, завдяки його молитвам у Єрусалимській лаврі забило цілюще джерело.
За освіченість та внесок у розвиток чернецтва святого називають Освяченим. Він створив суворий Єрусалимський чернечий статут, який став основою життя монахів на Святій Землі.
День Сави традиційно вважається “чоловічим” святом, тоді як попередній день – Варвари – є жіночим. Це, можливо, пов’язано з тим, що жінкам заборонено відвідувати монастир Святого Сави.
У цей день існували певні звичаї:
У День Сави забороняли:
Натомість схвалювали релігійні розмови та читання Святого Письма.
Народні прикмети Дня Сави
З Днем Сави пов’язано чимало спостережень за погодою:
"Варвара завалить, Сава засалить, а Микола закує" – вважалося, що цього дня зима бере річки у "сіль" (кригу).
Народжених 18 грудня називали "щасливими людьми", адже їхній день припадає на свято, пов’язане з великим святим і добрими традиціями.
Це цікаво: Молитва до Андрія Первозванного: про що просити у святого 13 грудня
День Сави – це унікальна можливість пригадати давні звичаї, знайти час для духовного очищення та вшанувати чоловічу частину родини.