Гроші в борг друзям чи родичам – поширена практика серед українців. Але навіть найближчі люди інколи "забувають" про зобов’язання. Пояснюємо, як оформити позику без зайвих ризиків і що каже закон.
Фінансові питання часто псують навіть найміцніші стосунки. Саме тому перед тим, як передати комусь власні заощадження, варто подбати не лише про довіру, а й про юридичні гарантії, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Новини.LIVE.
Читайте також: Грошовий лютий – хто зі знаків Зодіаку зірве фінансовий куш у 2026 році
Норми щодо позики прописані у Цивільний кодекс України. Закон дозволяє громадянам позичати кошти як в усній, так і в письмовій формі, але є важливі нюанси.
1. Фіксуйте умови.
У договорі потрібно зазначити суму позики, дату передачі коштів, строк повернення та можливі додаткові умови. Чим чіткіше все прописано – тим менше шансів для суперечок.
2. Не покладайтеся лише на усні домовленості.
Якщо йдеться про значні суми, письмовий документ – це не формальність, а захист. Усна домовленість у разі конфлікту практично не працює.
3. За потреби звертайтеся до нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення не є обов’язковим, але воно підсилює юридичну силу документа. У певних випадках це дозволяє стягнути борг у позасудовому порядку через виконавчий напис.
Закон дозволяє усну форму договору, якщо сума позики не перевищує десятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Станом на 2026 рік такий мінімум становить 17 гривень.
Розрахунок:
17 грн × 10 = 170 грн.
Отже, якщо ви позичаєте до 170 гривень, письмовий договір не є обов’язковим.
Якщо ж сума більша або позичальником виступає юридична особа, договір має бути оформлений письмово. Згідно зі статтею 1046 (частина 2) Цивільного кодексу України, договір позики вважається укладеним із моменту передачі коштів.
Підтвердженням передачі грошей може бути розписка, яку власноруч пише позичальник. Вона має містити:
– повне ім’я сторін;
– суму позики цифрами й словами;
– дату отримання коштів;
– строк повернення;
– підпис боржника.
Рукописний текст у разі судового розгляду спрощує встановлення факту отримання грошей.
Позичальник зобов’язаний повернути таку саму суму, яку отримав. Строк і порядок повернення визначаються договором.
Якщо конкретна дата не встановлена або зазначено "на вимогу", боржник повинен розрахуватися протягом 30 днів із моменту пред’явлення вимоги кредитором.
Банки іноді можуть списати частину кредитної заборгованості, але це не означає повне прощення боргу – у певних випадках виникає податкове зобов’язання. Крім того, інформація про виконання фінансових зобов’язань впливає на кредитну історію людини та рішення щодо видачі нових позик чи іпотеки.
Також нещодавно ми розповідали про п’ять знаків зодіаку, які найчастіше "забувають" про борги.