Роман "Майстер корабля" було написано на основі матеріалу, зібраного на Одеській кіностудії. Він про те, що мистецтво окрилює людину, саме у творчості вона здобуває безсмертя. Читайте добірку цитат з роману Яновського, вони не залишать вас байдужими.
"Майстер корабля" – перший роман Юрія Яновського, створений на основі кінематографічного досвіду автора, пише Радіо Максимум.
Читайте також: Дитина народжує батьків – найкращі цитати про дітей, дитинство та виховання
Це новаторський, модерністський твір, написаний у стилі кіномемуарів, на сторінках якого вирують романтика молодості, морських пригод, щастя кохання й радість від життя.
Головний герой роману – літній кінематографіст – згадує свою молодість і роботу над фільмом, для зйомок якого будувався корабель, що став своєрідним символом духовного відродження українців. Роман просякнутий оптимізмом і щирим захопленням найкращою рисою людини – вмінням творити прекрасне, – йдеться в описі книжки.
***
Я знав, що можна вийняти людину з декорації, яку вона собі сама або інші їй збудували, і порозмовляти з такою людиною, позбавленою оточення. Це дуже цікаво й може дечому навчити"
***
Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів’я гори й іти крізь хащі"
***
Коли через мене хтось битиметься – я покину їх обох. Вони не мають права почувати мене власністю"
***
Не боятися ніколи помилок, бо той, хто боїться, швидко старіє, і в нього холоне голова. Йому годі шукати повноти життя, йому досить тої молодості, що залишилася в нього позаду, а тої молодості, що є попереду і є навкруги, він не бачить"
***
Я навчився відрізняти людей від тих речей, серед яких вони живуть"
***
Колись, за моїх молодих часів, люди, що писали книжки, прагнули комфорту, розкішної кімнати і спокійного сидячого життя"
Я випиваю останні роки, як краплі старого незабутнього вина, не знаючи, коли йому вийде край"
***
О, скільки б я тепер дав за ту юнацьку наївність і вразливість! Юнак хоче бути досвідченим і старішим, а прийшовши до цього всього, жагуче бажає повернути наївні, нерозумні дні"
***
Дожити до глибокої старості я раджу всім. Тільки не несіть із собою недуг. Коли трохи недобачати – це не шкодить: позаду великий перейдений пейзаж лишився, і зовсім не треба очей, щоб його бачити"
***
Я вступаю до смуги повсякденних інтересів, приїздів на фабрику ранком, переглядів, розмов, директив, сварок, монтажів – усього того, з чого складається ціле наше життя, коли викреслити з нього неділі та весни"
***
Перед морем завжди почуваєш себе ніби винуватим за те, що мало живеш. За те, що малий такий. За гнів і хвилювання”
***
Жаль – недостойне почуття, воно зневажає того, кого ми жаліємо. Воно привчає декого, щоб ми їх так зневажали"
Це цікаво: Кайдашева сім'я – найкращі цитати про гнів, красу та навіть алкоголь від Нечуя-Левицького