Щоб ви гарно і корисно провели сімейний час дозвілля, РАДІО МАКСИМУМ підготувало загадки про мову і мовлення з відгадками. Рекомендуємо навчити дітей української абетки з допомогою з ось цих загадок та головоломок.
Без сумніву, відгадування загадок з вашими дітлахами – це цікаво і пізнавально, пише Радіо Максимум.
Читайте також: Загадки про різноманітні квіти для дітей та дорослих українською мовою
У вимові завжди чисті
Звуки ми, ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш (голосні звуки)
***
Я один в сім'ї такий,
Кажуть, надто вже м'який
Хоч мовчун, а не дивак,
В слові я – не зайвий знак (м'який знак)
***
Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо. Хто ми? (розділові знаки)
***
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш (абетка)
***
Вони для речення багато важать:
Турботливо обнімуть, як дружки,
Вставні слова й цитату вкажуть,
Давайте ж назвемо їх. Це... (дужки)
***
Маленька, менша від мачини.
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні коли треба
Й людини мову зупиню (крапка)
***
Що за знак - стрункий, мов спис,
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику.
Хто ж бо він? (знак оклику)
***
Він після речення, цитати,
Вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з вуст — мовчок (знак питання)
***
Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? (кома)
Букви в книжці цій вивчай
Та докупи їх складай.
Як їх гарно поскладаєш –
Що завгодно прочитаєш!
(Буквар)
***
Букви всі від А до Я
На сторінках … (Букваря)
***
Букви всі від – А до Я, –
Як одна міцна сім'я.
Варто всіх у цій родині
Знати грамотній дитині.
(Абетка)
***
Сіли на сторінки
Тридцять три сестрички.
Сіли поруч — не мовчать,
Нам загадки говорять.
(Літери)
***
З однієї ми родини
від Андрія до Ярини.
Як по одному, самі,
ми буваємо німі,
хоч і маєм різні назви
й добре знаєте всіх нас ви.
Певним станемо рядком -
заговоримо ладком.
Ми – писемності основа.
А без нас ніхто ні слова!
Що це таке? (Літери абетки)
А – з неї діти починають
Буквар читати з ранніх літ.
Екзамен перший свій складають,
Тож треба знать її як слід.
Коли вже вивчена вона,-
Авжеж, прислужиться сповна.
(Абетка)
***
Звуки тягнуться, співають,
Без перепон вони живуть.
Кольором вони червоні,
Це літери…
(Голосні)
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А!
***
Буква ця за "А" крокує слідом,
Ласуючись, обідом,
Важливо ходить біля воріт,
Показавши великий живіт.
(Літера Б)
***
Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим
Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось?
Подивіться –
Залишилась (буква "В")
***
Зарядку букви – малюки
Робили після сну.
"Те" підняла аж дві руки,
А буква "Г" лише одну.
***
Буква "Ґ" з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
– Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.
***
Буква "Д" наче дім,
Височенний дах на нім.
***
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
– Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – (Буква "Е")
***
– Не ховайся, букво "Є",
Озовися, де ти є?
– Я, сказала буква Є, –
У словах: моє, твоє,
У фойє і в ательє,
У єхидни, у єнота,
А нема – у бегемота.
***
Місяць, наче буква "С",
Придивляється з небес.
Посміхнувся до Славка,
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює букву "Є".
***
Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Своїх діток стережу, –
Каже жук.
І стереже.
Він і сам, як буква "Ж".
***
Збоку, знизу і згори
Схожа літера на цифру три.
Є три зуби в букви "З",
Ними все вона гризе.
***
А ця ось літера сумна:
Ніяких слов не почина.
– Ич-ич! – сич дуже здивувавсь
І між гілками заховавсь.
- Ич! (буква И)
***
– Гей, хлопчику!
– Я не хлопчик.
– Гей, стовпчику!
– Я не стовпчик.
– Хто ж ти такий?
– Буква І.
– А що в тебе на голові – шапка?
– Ні, крапка!
***
"І" без "Ї" не ступить кроку,
Поміж ними свар нема,
"І" до "Ї" моргає оком,
"Ї" у відповідь – двома.
***
Ей, малий!
Ти хто такий?
Я – не хто.
А буква "Й".
Щоб мене не сплутать з "И",
Я купив берет новий.
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який.
***
Каченята йшли рядочком,
Раптом гілочку знайшли,
Із якої 2 листочки
Вниз і вгору відросли.
Качка, дітям: "ках-ках-ка"
Придивіться: буква "К".
***
Лев, лисиця і орел
Дуже люблять букву "Л"
З букви "Л" для цирку
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.
***
Дві сестрички невеличкі
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки –
І гулять мерщій на луки.
Біжимо – не доженеш,
Не сестричок – букву "М".
***
Буква "Н", немов драбинка:
Палки дві і перетинка.
***
Буква "О" така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, – хоч котись!
***
Гарні хлопці-молодці
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав –
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква "П" вже у дворі.
***
Виліз равлик на стеблинку,
Зупинився і завмер,
На собі несе хатинку,
А вона, як буква "Р".
***
Буква "С" як місяць в небі,
Як маленький серпик в полі,
Як окраєць хліба теплий,
Кавуна шматок солодкий.
***
Тук-тук-тук, ток-ток-ток –
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб'єте,
Схожий він на букву "Т".
***
Сказав горобчик:
Букву "У" боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: "А чому?"
-–"У" схожа на рогатку!
***
Буква "Ф" взялася в боки,
Одягла мерщій вінок.
Лиш почує де музики,
То найперша йде в танок.
***
Схрестили два спортсмени
Рапіри у бою.
Навчили "Х" читати
Оксаночку малу.
***
Ми домалюємо перо
В папасі букви "П".
Тоді її перевернем
І вийде буква "Ц".
***
Буква "Ч",
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.
***
На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок буква "Ш".
***
Букві Щ сказала Ш:
– Ти стрибаєш, як лоша. Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу...
– А відгадка тут проста:
Я – з хвостом,
Ти – без хвоста.
***
Я – не шість!
Я – м'який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова.
Я пом'якшую слова.
От, наприклад: хміль і тінь,
Півень, заєць, сіль і кінь.
Далі сам подумай ти,
Де ще знак м'який знайти.
***
Буква ця усім відома:
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло –
Згогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові "Юля",
І в словах "сміюсь", "стою".
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.
***
Десь пропала буква О.
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона? –
Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості луна: –
Ось де Я! Ось де Я!
Це цікаво: Карпатський герой-месник та улюбленець селян – хто такий Олекса Довбуш