Любов матері не завжди гарантує теплі стосунки в майбутньому. Психологи пояснюють – надмірний контроль, емоційна холодність, постійна тривога або життя "тільки для себе" можуть поступово руйнувати зв’язок із дитиною. Іноді саме це стає причиною того, що у старості батьки залишаються самотніми.
Материнська любов буває дуже різною – турботливою, тривожною, вимогливою чи навіть холодною. Але психологи все частіше говорять про те, що деякі моделі поведінки можуть не зближувати дітей із батьками, а навпаки – відштовхувати їх у дорослому віці, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Gazeta.ua.
Читайте також: Як позбутися тривожності та перестати себе накручувати: прості поради на кожен день
Перший тип – мати з гіперопікою. Вона контролює майже кожен крок дитини: від друзів до вибору професії. Такі матері щиро хочуть уберегти дітей від помилок, але часто переходять межу між підтримкою та тотальним контролем. У результаті дитина виростає з відчуттям, що їй не довіряють. Психологи пояснюють – надмірна опіка може формувати тривожність, невпевненість і навіть бажання максимально дистанціюватися від батьків.
Другий тип – емоційно холодна мати. Вона може дати дитині хорошу освіту, речі та комфорт, але не дає головного – тепла й емоційної близькості. Такі діти часто виростають із внутрішнім відчуттям порожнечі. Вони звикають не ділитися переживаннями та не чекати підтримки. І коли дорослішають – між ними та матір’ю залишається та сама дистанція, яка була ще в дитинстві.
Третій тип – тривожна мати. Це та, яка постійно хвилюється, дзвонить по десять разів на день і бачить небезпеку буквально всюди. Спочатку це виглядає як турбота, але з роками стає емоційним тиском. Людина починає втомлюватися від постійних переживань і контролю. Фахівці наголошують – діти часто переймають таку тривожність і самі живуть у постійному напруженні.
Ще один тип – мати, яка надто зосереджена на собі. Вона може бути захоплена кар’єрою, особистим життям чи власними проблемами настільки, що дитина почувається другорядною. Якщо батьків не було поруч у важливі моменти життя, діти звикають справлятися самостійно. І з часом емоційний зв’язок просто слабшає.
Психологи нагадують – ідеальних батьків не існує. Але діти найкраще запам’ятовують не дорогі подарунки чи суворі правила, а відчуття безпеки, підтримки та любові поруч. Бо зрештою близькість у сім’ї будується не на контролі, а на довірі.
Ранігми розповідали, як знизити тривожність і стати щасливішим.