Жива ялинка асоціюється з Різдвом і Новим роком, але в народних уявленнях вона не завжди символізувала радість. Наші предки приписували хвойному дереву містичні властивості й вірили, що воно може впливати на долю родини.
Новорічні свята важко уявити без прикрашеної ялинки. Проте ще кілька століть тому до цього дерева ставилися з великою обережністю – і навіть страхом. Народні прикмети пояснювали, чому ялинку не радили заносити в дім і чим могло обернутися її зрубування, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на 24 Канал.
Читайте також: Як зустріти Новий 2026 рік: що вдягнути у рік Вогняного Коня, щоб притягнути удачу
У слов’янській традиції хвойні гілки часто використовували під час похоронних обрядів – ними встеляли шлях процесії та плели вінки. Через це з’явилося переконання, що ялина пов’язана зі світом мертвих і може притягувати хвороби або нещастя.
Також існувала віра, що це дерево активно взаємодіє з енергією простору. Вважалося, що в теплу пору року ялина "вбирає" негатив, а взимку здатна виснажувати сили людей, які мешкають поруч. Саме тому живу ялинку не радили ставити в кімнатах, де перебувають діти або хворі.
Особливо небезпечним знаком наші пращури вважали зрубування дерева, посадженого власноруч. За повір’ями, такий вчинок міг обернутися серйозними бідами – від хвороб до раптових втрат у родині.
Звертали увагу й на сам процес. Якщо стовбур тріскався під час удару або дерево падало не в запланований бік, це трактували як попередження про сварки та зриви планів. А поранення до крові під час зрубування вважалося особливо поганим знаком.
Раніше ми розповідали про різдвяного павука – солом’яний оберіг, який знову повертається в українські домівки й має глибоке символічне значення.