В інструкціях щодо виправлення помилок зазвичай підкреслюють три необхідні заходи: взяти на себе відповідальність за промах, запропонувати план вирішення та виправити зроблене. В реальному ж житті зробити все це доволі не просто.
Побоюємось визнавати свої помилки ще з дитинства, коли властиво дражнити один одного за промахи, а за серйозні прорахунки – карати. Сумно те, що подібне ставлення оточуючих може проявлятися й в дорослому житті. Саме тому людині значно простіше та комфортніше не зауважувати та не визнавати своїх помилок.
Втім, така поведінка може викликати деякі складнощі в спілкуванні з іншими.
Перекладаєте відповідальність за помилку на обставини та інших людей. Така поведінка призводить до формування позиції "бідної овечки". Зранку падав дощ, тому я спізнився на роботу і тому я не виконав завдання, яке доручили ще вчора. Браво! Оскар не вручать, але більше нічого серйозного теж не довірять.
Коли ви не визнаєте свої помилки, то люди починають вам чесно на них вказувати. Якщо при цьому перекидати всю відповідальність на інших, ставлення до вас зіпсується.
Якщо людина не визнає свою помилку, то вона й не виправить її наслідки. Все дуже просто. Як можна вчитись на своїх помилках, якщо ви їх не визнаєте?
Читайте також: 7 ключових причин, чому життя не вдається