Прокинулися від будильника, вимкнули його – і вже за кілька секунд мрієте знову залізти під ковдру? Така реакція має цілком реальне пояснення. Фахівці називають цей стан "сонною інерцією" – тимчасовим періодом, коли мозку потрібен час, щоб повністю перейти зі сну в режим неспання.
Напевно, знайома ситуація: будильник уже пролунав, ви начебто прокинулися, але замість бадьорості відчуваєте ще більшу сонливість. Іноді здається, що кілька додаткових хвилин сну врятують ситуацію. Проте після них прокинутися буває навіть складніше, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Nature and Science of Sleep.
Читайте також: Чому люди після 30 років змінюють професію – психологи назвали головні причини
Причина може бути у так званій "сонній інерції". Це нормальний перехідний стан між сном і неспанням, під час якого знижуються уважність, швидкість реакції та здатність швидко зосередитися. Дослідження показують, що одразу після пробудження мозку потрібен певний час, щоб повністю перейти до активного стану.
Одна з причин – ви могли прокинутися не в найсприятливіший момент. Сон складається з різних стадій, і пробудження під час глибокого сну може супроводжуватися сильнішою сонливістю та дезорієнтацією. Саме тому іноді людина спить достатньо годин, але після сигналу будильника все одно почувається так, ніби не спала зовсім.
Впливає і те, скільки ви спали напередодні. Якщо організм не отримав достатньо сну, ранкове пробудження може бути значно важчим. Після недосипання сонна інерція здатна посилюватися, а відчуття втоми – затримуватися довше.
Є ще один фактор – внутрішній біологічний годинник. Якщо будильник змушує вас прокидатися тоді, коли організм усе ще налаштований на сон, відчуття "я ще не можу встати" може бути особливо сильним. Розбіжність між режимом сну та циркадним ритмом також ускладнює ранкове пробудження.
Коли після першого сигналу ви знову засинаєте, організм отримує можливість ще раз зануритися у сон. Але ці додаткові хвилини не обов'язково роблять відпочинок якіснішим.
Повторне пробудження може знову супроводжуватися сонною інерцією. Тому після кількох натискань кнопки "відкласти" ви можете відчувати себе ще більш розбитими, ніж після першого сигналу.
Водночас не варто сприймати це як правило для всіх. На те, наскільки важко людина прокидається, впливають тривалість сну, його якість, час пробудження та індивідуальні особливості.
Найочевидніше рішення – не намагатися компенсувати постійний недосип кількома додатковими хвилинами після будильника. Значно важливіше регулярно отримувати достатню кількість сну.
Також допомагає стабільний режим – приблизно однаковий час засинання та пробудження. Організму легше налаштувати внутрішній годинник, коли графік не змінюється щодня.
Після сигналу будильника краще поступово переходити до активності: встати з ліжка, відкрити штори або вийти на денне світло, випити води та трохи порухатися. А от вимикати будильник і одразу повертатися під ковдру – не найкраща стратегія, якщо ваша мета прокинутися остаточно.
І ще один момент: якщо сильна сонливість після пробудження регулярно триває довго, заважає працювати або навчатися чи супроводжується іншими проблемами зі сном, це вже привід звернути увагу на якість сну та поговорити з лікарем.
Тож якщо зранку вам здається, що будильник не розбудив, а навпаки – зробив ще соннішими, не поспішайте звинувачувати себе в лінощах. Можливо, ваш мозок просто ще не встиг повністю перейти з режиму сну в режим неспання.
Раніше ми розповідали, як часто насправді потрібно прати постільну білизну.
Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.