Письменник і військовослужбовиць Сергій Жадан ще торік поспілкувався з поеткою і шістдесятницею Ліною Костенко. У розмові йдеться про нові книги, літературний процес останніх 100 років та про повномасштабну війну Росії проти України.
Три частини інтерв’ю були оприлюднені у подкасті "Кругова оборона" на "Радіо Хартія", що засноване Сергієм Жаданом та 13-ю бригадою НГУ, де зазвичай можна почути розмови з волонтерами, візіонерами, науковцями, правозахисниками, діячами культури тощо. Радіо Максимум зробило підбірку головних цитат Ліни Костенко із розмови.
Цікаво "Дуже добре до мене поставився": Ліна Костенко пригадала першу зустріч з Павлом Тичиною
Цитати Ліни Костенко
- "Боже мій, і погинуло ж скільки шістдесятників. І це було непристойно, що вони почали топтати шістдесятників. Причому Симоненка, який загинув у 28 років, який був дуже достойною людиною".
- "Я чого замовкла – не захотіла взагалі бути причетною до цієї літератури".
- "А я приїхала у Львів, бо я завжди куди-небудь їхала, і перше, що я робила, виходила з поїзда шоста-сьома ранку, щоб подивитися, яке місто вранці. У Львові ці двірники з бляхами – то ж львівське".
- "Я вам признаюся, я після Харкова не захотіла їхати у Львів. Кажу: "От куди треба їздити, в Харків треба їздити. А у ваш Львів з вашими кучерявими котиками я не поїду".
- "Але розумієте, я відчула оцього інтелігента українського, якому важко зараз. Бо ми живемо в дуже важкому суспільстві. І такий, як він, міг би вважатися божевільним з точки зору нормальних людей".
Ліна Костенко та Сергій Жадан / Радіо Хартія
- "Усі молоді поети, які зараз є, я тільки молюсь, щоб вони вижили. Слухайте, їх стільки загинуло, що треба буде про них написати".
- "Спочатку Ґессе мені здався довгим і нудним, але коли я туди ввійшла, я так закохалася в нього. І цей "танець феї навколо порожнечі" і цей старий, який йде в бібліотеці. Я закохалася в Ґессе і переклала. Євген прийняв. Кочур би мене вилаяв".
- "Коли мені було 17 років, десь мене теж зустріли Копиленко й Малишко, і Малишко питає: "Дівчино, звідки ви знаєте українську мову?". Я здивувалась страшно, як можна не знати українську мову? Я дивилася на них, а вони ж мали рацію. Тоді була вона абсолютно знищена, витіснена мова. А тут дивляться, сімнадцятилітка, говорить природно українською мовою. І я думала, що я знаю, а Шевчук мені каже, що ми всі не знаємо".
- "Уявіть собі ті часи, як ми мучились. Дехто мусив друкуватися під іншим прізвищем. Я взагалі 16 років не друкувалася. Можна втратити горизонт, ні?".
- "Я собі колись постановила: те, в чому тобі відмовлено, те тобі не потрібно. Все. Не друкували – ну і під три чорти. Зате я не займалася соціалізмом".
Українська письменниця Ліна Костенко / Радіо Хартія
- "Досі різні люди є, які заважають Україні жити. Погані люди є, які не люблять Україну. Часом навіть у діаспорі є такі люди, які нашу націю представляють недостатньо той... Це так гірко".
- "Це не тільки українці винуваті. Це постійні наративи з Росії. Вона ж усе зробила, щоб принизити цю націю. І в нас це настільки заплутано. Мені треба знайти якусь істинну причину. У нас останнім часом почали казати: "Та ми, українці, їм побудували імперію. Ми її, значить, і розвалимо".
- "Я вже і раніше почала підозрювати, що ми просто себе недооцінюємо. Нам нав'язали оту меншовартість. Я ніколи не розуміла, що таке меншовартість. Мовляв, українці стояли на колінах. Я ж десь написала, що аби встати з колін, треба на них спершу стати. Зробили з нації бозна-що".
- "Слухайте, це героїчний народ. Так виникає нація героїв, так виникає з населення народ. Десь написано: росли-росли і виросли хлоп'ята. Та їх тепер зустрічають у селах на колінах. Страшно багато загинуло. Але розумієте, як на мене, признаться вам, мені здається, що достойнішого народу зараз, ніж українці, нема. Тому що витримати війну з такою державою, як Росія, розумієте?".
- "Знову, вибачте, що я себе цитую, але мені легше віршами говорити (ви можете це розуміти), ніж прозою. Я сміюся: коли по коридору – тут у нас коридор довгий – коли я пройду, я завжди пишу вірші. Я доходжу пити чай на кухню, кажу: Оксануся (донька Ліни Василівни Оксана Пахльовська, – ред.) все, мовчи, зараз запишу. Ось, значить, там десь у мене в коридорі написалось, що "Росія – це велика сила, усіх би знищила дотла. Фашистське тісто замісила, сама не знає, що спекла".
Частина перша інтерв'ю "Мені треба розібратися в витоках імперії": дивіться
Частина друга інтерв'ю "Не хочу грати в сатанинському спектаклі": дивіться
Частина третя інтерв'ю "У нашій літературі кожна людина потрібна": дивіться
До слова Ліна Костенко вперше за багато років дала інтерв'ю: про що поетка говорила із Жаданом