Кожне раптове вимкнення світла – це не просто побутова незручність. Для нашої психіки темрява часто означає втрату контролю, загострення тривоги й повернення до базових страхів. Психологиня пояснила, чому в умовах блекауту ми реагуємо сильніше, ніж здається, та що реально може допомогти.
Темрява під час відключень світла посилює відчуття небезпеки, безсилля й самотності. У стані війни, коли нервова система і так перевантажена, блекаути можуть загострювати агресію, страх і роздратування. Психологиня розповіла, які реакції є нормальними та як зменшити рівень стресу в темряві. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Зелена газета.
Читайте також: Блекаут атакує: як не залишитися без грошей та спокою
За словами дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз, кожне несподіване вимкнення світла – це стрес. І нормальна реакція на нього – роздратування або тривога.
Темрява сприймається мозком як потенційно небезпечне середовище. Це прояв інстинкту самозбереження. У стані, коли лімбічна система і так перебуває в гіперактивності через війну, додаткове навантаження у вигляді блекаутів може провокувати:
• сум;
• агресію;
• страх;
• дезорганізацію;
• безсилля;
• тривогу.
Перебування у темряві здатне навіть викликати регрес – повернення до дитячого стану безпорадності, коли здається, що ми не контролюємо ситуацію.
Особливо складно, коли поруч діти. Тоді дорослі несуть подвійне навантаження – власні емоції та відповідальність за стабільність дитини.
Психологиня назвала щонайменше 12 відчуттів, які можуть загострюватися під час блекауту, та дала практичні поради.
1. Втрата відчуття контролю та орієнтації
У темряві ми гірше орієнтуємося в просторі. Тому важливо ще вдень продумати безпечне пересування: прибрати зайві речі з проходів, позначити сходинки, тримати ліхтарики у доступному місці.
Корисна вправа – у світлий час оглянути кімнату, заплющити очі й спробувати уявити її деталі.
2. Втрата відчуття меж тіла
Темрява посилює загальне відчуття небезпеки. Допомагає повернути контакт із тілом:
• розтирання рук;
• вправи на заземлення (відчути стопи на підлозі);
• розтягування;
• масаж або самомасаж.
3. Загострення чутливості до дотиків
У темряві ми реагуємо на дотики сильніше. Тому варто попереджати близьких про свої рухи й пояснювати дітям, що відбувається.
4. Ігнорування базових потреб
Іноді в темряві ми "випадаємо" з режиму – можемо забути поїсти. Важливо нагадувати собі та дітям про їжу й воду.
5. Відчуття загрози життєвості
Нашому тілу потрібні світло, тепло й їжа. Тому варто знати, що є запаси, мати можливість розігріти їжу або зігрітися.
6. Посилення самотності
Темрява підсилює потребу в близькості. Важливо створювати коло підтримки: телефонувати рідним, писати повідомлення, говорити про свої емоції.
7. Страх втрати зв’язку
Відсутність інформації – один із найбільших тригерів. Корисно мати альтернативні способи зв’язку: радіо на батарейках, додаткового мобільного оператора, спільний чат будинку чи району.
8. Втрата відчуття часу
Без світла час здається нескінченним. Допоможе годинник на батарейках або нагадування в телефоні.
9. Підвищена втома
Мозок сприймає темряву як сигнал до сну. Це природно, але варто зберігати режим і не ігнорувати потреби у відпочинку.
10. Виснаження нервової системи
Ми справді виснажуємося. І турбота про себе – не примха, а необхідність.
11. Втрата відчуття кольорів
У сутінках ми гірше розрізняємо кольори. Психологиня радить використовувати яскраві предмети — пледи, гірлянди, одяг.
Якщо світло вимкнули вдень, краще вийти на вулицю або попрацювати поза домом.
12. Загострення звуків і запахів
У темряві звуки та аромати відчуваються сильніше. Важливо попереджати близьких про гучні дії й створювати для дітей "енциклопедію звуків" – називати й пояснювати, що саме вони чують.
Психологиня наголошує: усі ці стани – природні. Нам усім зараз складно. Але замість питання "чому це зі мною" варто ставити інше – "як я можу себе підтримати".
Темрява – це лише обставина. А відчуття безпеки ми можемо створювати самі – через прості, конкретні дії.
Також дізнайтеся, як зробити "антиблекаутний" набір.