20 квітня 1926 року Warner Brothers і Western Electric представили систему Vitaphone, яка почала еру масового кіно зі звуком. Тепер більше ніякої тиші в залі.
На початку 20-х років уже існувало кілька розробок, які додають звук до стрічок, але найбільші студії Голлівуду не наважувалися їх використовувати, адже затрати були надзвичайно великими, а переваги звукового кіно, на перший погляд (чи радше, на слух), здавалися сумнівними.
В системі Vitaphone звук записувався на окремий платівки. Проектор був пов'язаний з програвачем – це забезпечувало синхронізацію звуку та картинки, однак початкова настройка проводилася вручну. Та й саме обладнання коштувало шалених грошей.
На той момент, ще маленька студія Warner Brothers вклала нечувану для тих часів суму, кілька мільйонів доларів, у просування нової технології та не прогадала. В кінці літа вийшов фільм "Дон Жуан" уже зі звуком. Кумедним є те, що стрічка супроводжувалася лише музикою, а от діалогів не озвучували. Через рік вийшов "Співак джазу" з кількома репліками.
Vitaphone швидко набрала популярності, а через кілька років кожна велика голлівудська студія використовувала цю систему. Примітно, що Warner Brothers отримувала ліцензійні відрахування. Втім, не довго музика грала, адже незабаром студії відмовилися від платівок. Значно зручніше було записувати звук і картинку на одну плівку.
Читайте також: Фотограф показав, що роблять супергерої у вільний час