В Україні визначили переможців антипремії "Академічна негідність 2023 року". Їх визначали у восьми категоріях.
Цьогоріч головну відзнаку "Плагіатор року" отримав міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Імена всіх переможців оголосили в ефірі I-UA.TV.
Варто знати: Споживання тютюну у світі зменшується – дослідження ВООЗ
За словами організаторів антипремії, конкуренція була високою чи не в кожній з номінацій. Освітяни активно пропонували кандидатів, а результати переважно не були очевидними аж до кінця голосування.
Ми сподіваємося, що широкий розголос випадків порушення академічної доброчесності та справедливе покарання академічних негідників стануть сигналом для суспільства про неприпустимість практик плагіату, фальсифікації, фабрикації, поширення псевдонауки та прикриття недоброчесних науковців, видань, університетів, – поділилася організаторка відзнаки "Академічна негідність року", координаторка антиплагіатної ініціативи "Дисергейт" Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
"Переможцем" у цій номінації став міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Плагіат у його кандидатській дисертації викрили ще перед призначення на посаду.
Друге місце посів Богдан Буяк, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, якого також викрили на плагіаті у докторській дисертації.
Третьою у рейтингу стала докторка медичних наук Вікторія Петрушенко, яка чужі експериментальні дані видала за власні.
У номінації "Фальсифікатор 2023" Вікторію Петрушенко також назвали "фальсифікаторкою року" через підміну назв хвороб у дисертації (панкреатит вона змінила на панкреонекроз). За присудження їй цього звання віддали 60% голосів.
Друге місце з результатом по 10,6% голосів посіли одразу два номінанти: подружжя Савченків з факультету будівництва та транспорту Сумського національного аграрного університету (за фальсифікацію освітнього процесу та плагіат); співробітники Сумського національного аграрного університету Олександр Савченко, Людмила Циганенко та Валерій Жмайлов (за фальсифікацію освітнього процесу та службове підроблення).
У цій номінації із 38,7% голосів перемогу здобув канал 2+2. Йому закидають систематичне і широкомасштабне поширення різних псевдонаукових фейків і талановите перебріхування текстів західних мас-медіа про наукові теми.
У номінації "Токсичний ректор 2023" розгорнулася справжня конкуренція між прихильниками кандидатів, зазначили творці антипремії.
Понад чверть академічної спільноти, яка взяла участь у голосуванні, віддала свої голоси за Максима Луцького, ректора Національного авіаційного університету. Йому закидають розвал університету.
Друге місце і на тринадцять голосів менше отримав Володимир Бугров, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, якого громадськість вважає найкреативнішим ректором щодо порушень.
Третє місце з результатом 17% голосів посів Станіслав Ніколаєнко – ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України. "Антивідзнаку" він здобув як викритий плагіатор і претендент на безстрокове керівництво університетом.
У цій номінації відзначають державні органи та службовців, які своїми діями або бездіяльністю підтримують академічну недоброчесність.
Так, головним "Посіпакою" цьогоріч визнали чиновника з вищої освіти Михайла Винницького. Антипремію він отримав за сукупність заслуг, які дозволили його кар'єрі досягти свого піку.
Друге місце і 30,6% голосів отримало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти – за бюрократичне підігрування плагіаторам, затягування термінів розглядів скарг та створення теплого місця для освітніх чиновників, які "рублять капусту" на акредитаціях, щоб забезпечити свої підвищені оклади.
Третє місце віддали судді Харківського окружного адміністративного суду Юрію Супруну, який прийняв рішення на користь плагіаторки Кагановської, заборонивши НАЗЯВО розглядати факти плагіату в її докторській дисертації.
Найнеприйнятнішою подією 2023 року назвали призначення викритого плагіатора Оксена Лісового на посаду міністра освіти і науки. За це віддали майже 30% голосів.
Друге місце у номінації отримало прийняття Кабміном змін до законодавства, яке дозволило плагіаторам Лісовому й Бабаку відмовитися від своїх фальшивих плагіатних дисертацій і залишитися при посадах.
Третю сходинку посідає проєкт узаконення езотеричної освіти в України.
"Перемогу" з результатом 50,7% голосів у цій номінації здобув Харківський національний педагогічний університет ім. Сковороди, який створив кілька "одноразових спецрад", у яких захистилися плагіатори.
Також відзначили спеціалізовану вчену раду Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, в якій захистили вже чотири плагіатні дисертації, а також спеціалізовану вчену раду Запорізького національного університету, яка "не помітила" плагіат в кандидатській дисертації Павла Євдокимова.
Громадську антипремію Академічна негідність присужують в Україні академічно недоброчеснимм науковцям з 2016 року. Поштовхом для неї стала неможливість притягти до відповідальності дружину віцепрем'єр міністра України Катерину Кириленко, яку викрили на масових текстових запозиченнях в її дисертації. В різні роки звання плагіатор року присуджувлися Арсенію Яценюку, Дмитру Дроздовському, Сергій Бабак і Сергій Шкарлет.
До слова: Відвідуваність закладів громадського харчування зросла на 10% у 2023 році