Настав той час, коли можна гуляти містом і насолоджуватися золотою красою – осінню. Для відповідної осінньої атмосфери читайте красиві цитати, фрази та вислови про цю пору, а ще вірші від відомих українських письменників.
Ковтнувши хитко тремтячого вересневого повітря, коротке літо розтануло, – а душа все не хотіла розлучатися з його жалюгідними залишками. Стара майка, джинсові шорти, пляжні сандалі ... (Харукі Муракамі)
***
– Я не хворий, – сказав полковник. – Просто в жовтні я відчуваю себе так, ніби мої нутрощі гризуть дикі звірі. (Габріель Гарсіа Маркес)
Читайте також: Красиві цитати про квіти від відомих українських та іноземних письменників
***
– Жовтень, – з пристрастю в голосі промовив він. – Боже, це мій улюблений місяць, готовий його поїдати, вдихати, втягувати запахи. Ах, цей бунтівний і сумний місяць. Дивись, як від зустрічі з ним зашарілося листя. У жовтні світ охоплений полум'ям... (Рей Бредбері)
***
Листя, як і люди, ще не готові здатися. Вони міцно тримаються за минуле, і нехай не в їх силах залишитися зеленими, клянусь, вони до останнього борються за місце, яке так довго було для них домівкою. (Сесілія Ахерн)
***
Добре, що є осінь, вона ніжно та акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами та приємної меланхолії... (Ельчин Сафарлі)
***
– ... можливо, в усьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти та все стає недійсним. І людина хоче... Так, чого ж вона хоче?
– Любові. (Еріх Марія Ремарк)
***
Щороку в тобі щось вмирає, коли з дерев опадає листя, а їх голі гілки беззахисно гойдаються на вітрі в холодному зимовому світлі. Але ти знаєш, що весна обов'язково прийде, так само як ти впевнений, замерзла річка знову звільниться від льоду. Але коли холодні дощі лили не перестаючи та вбивали весну, здавалося ніби ні за що загублене молоде життя. Втім, в ті дні весна зрештою завжди наступала, але було страшно, що вона могла і не прийти... (Ернест Хемінгуей)
"Осінній день, осінній день, осінній!"
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав – нема мелодій… (Леся Українка)
***
"Осінній вітре, що могучим стоном…"
Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;
Що у щілинах диким виєш тоном
І рвеш солому із сільської хати,
Зів'яле листя гоном-перегоном
По полю котиш, – вітре мій крилатий!
Я довго пильно слухав стону твого
І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:
Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!
О вітре-брате! Як мене побачиш
Старим, зів’ялим, чи й по мні заплачеш,
Чи гнівно слід буття завієш мого?.. (Іван Франко)
***
"Осінній, сірий день"
Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки
І вітер у корчах дивними голосами
За літом плаче. З зимна терпнуть руки,
Сміх, радість і життя мадрують ген світами.
В такий осінній день як добре мати друга!
З ним про весну, про літо говорити.
Не так нудна була б осіння туга,
І не було б так скучно в світі жити!
В такий осінній день була би ти для мене,
Як у темниці квітці сонце ясне.
Та що робить!.. Йде верем'я студене,
А моє сонце в хмарах тоне, гасне. (Богдан Лепкий)
***
"Осінь"
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном. (Володимир Сосюра)
***
"Осінь така мила"
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна. (Тичина Павло)
***
"Зажурилась квітка"
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона. (Павличко Дмитро)
***
"Іде осінь"
Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.
Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.
Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими. (Марко Вовчок)
Це цікаво: Загадки про осінь – ТОП 20 загадок для дітей і дорослих з відповідями