День Збройних сил України з'явився у 1993-му році, коли депутати згадали про те, що потрібно заснувати професійне свято наших захисників. Ця дата припала на 6 грудня, коли було ухвалено закон "Про Збройні сили України".
Утім, із року в рік про солдатів ніхто не згадував, від призову всіляко ухилялися, а армію розшматовували всі, хто тільки міг.
Слухайте ТОП-15 пісень про захисників України, які неможливо слухати без сліз
Так було до 2014-го року, доки народ України не згадав про тих, кого всі ці роки вперто ігнорував та цурався. Але ж мужні чоловіки зібрали волю в кулак та пішли виконувати накази й битися за Батьківщину. Без палива та нормальної техніки, навіть без нормальних бронежилетів, касок та берців, українські військові пішли на фронт боротися із добре підготовленим та озброєним військом ЗС РФ.
Разом із добровольцями, багато з яких наразі вступили до лав ЗСУ, за допомогою волонтерів, наша армія зупинила росіян та зробила ціну за захоплення Донбасу дуже високою.
Наразі ж, після небувалого у сучасній історії розквіту, реформи у армії продовжуються, не зважаючи на всюдисущу корупцію та складність під час змін такої здоровенної махіни, як Міністерство оборони.
На наших полігонах проводяться навчання країн НАТО. Наші бійці, яких вчать американські, британські, канадські та інші інструктори, діляться досвідом із реальних боїв із однією з найміцніших армій світу.
До теми: Генетична зброя: як саме знищать росіян
Про стійкість духу Збройних сил України та волю до праведної битви із загарбниками ходять легенди. Згадайте хоча б рекордний рейд 95-ї окремої аеромобільної бригади, яка за підтримкою 25-ки, 30-ї та 51-ї ОМБР пройшла майже 470 кілометрів менше ніж за місяць. При цьому 170 кілометрів маршруту припали у тилу ворога із постійними боєзіткненнями із росіянами.
А що із історією "кіборгів", які тримали аеропорт у лютому холоді під постійними обстрілами "Градів", артилерії, мінометів. Без ротацій, із обмеженим боєкомплектом та із важкими проблемами із підвезенням води, їжі та медикаментів. Але вони ніколи не здавалися. Аж до самого кінця, коли боронити вже не було чого.
Потім були бої за Дебальцеве, Світлодарськ, Авдіївську промзону…
Історія ЗСУ сумна, написана кров'ю та сміливістю воїнів. Тисячі з яких йшли на смерть та віддали своє здоров’я, не замислюючись ні про що.
У найважчі часи військові не відвернулися від свого народу та досі тримають своїми руками наше мирне небо. Без вихідних, перерв та втоми. Насправді, вони заслужили на повагу не тільки у День ЗСУ, тож, флешмоб, запущений підполковником Володимиром Горбатюком із закликом дякувати кожному військовому, це дуже круто, але чому б його не продовжити та не зробити доброю традицією.
Олексій Чибісов, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Нова іграшка для військових: на що здатна БМП-1УМД від Укроборонпрому