Дехто бреше просто так, без жодної мети. Психолог Девід Лей виявив п'ять причин, за якими пацієнти не хочуть говорити правду.
Він наголошує на тому, що патологічна брехня не є клінічним діагнозом, хоч і може бути одним із симптомів психопатії.
Оточуючі не розуміють, чому вони брешуть навіть у дрібницях. Насправді ці дрібниці важливіші для тих, хто бреше. У них інше сприйняття світу та інша система цінностей. Для них має значення лише те, що не є важливим для інших.
Буває так, що люди брешуть для того, щоб впливати на оточуючих. Вони впевнені, що їхня брехня звучить більш переконливо, ніж правда, та дозволяє їм контролювати ситуацію.
Люди брешуть через те, що бояться несхвалення інших. Їм хочеться, щоб їх цінували та любили, щоб ними захоплювалися. Вони мають страх того, що правда виглядає не такою привабливою, і що друзі можуть відвернутися від них.
Чим більше вони брешуть, тим важче стає говорити правду згодом. Життя стає схожим на картковий будинок – приберіть одну карту, і він завалиться. У будь-який момент приходиться брехати знову, щоб підкріпити попередні слова. Патологічні брехуни впевнені в тому, що їм слід зізнатися в одному епізоді, як з'ясується, що вони говорили неправду й раніше.
У стресових ситуаціях брехуни часто щиро вірять у власні слова. Особливо тоді, коли вони не відповідають дійсності. Їм зручно вірити в те, чого не було.
Читайте також: Які люди найчастіше брешуть