1 і 2 травня тривалий час були офіційними святами в Україні. Однак в 2018 році вихідний в другий день для всіх "трудящих" скасували. Такий крок цілком закономірний. Розповідаємо, чому 1 та особливо 2 травня – не свято для українців і чому їх давно пора позбутися.
Раніше в Україні відзначали День солідарності трудящих (тепер День праці) два дні – 1 і 2 травня, але цьогоріч уряд вирішив замість останнього державним святом зробити католицьке Різдво 25 грудня. Чому пожертвували саме цим днем і з якою метою в перше травня ми досі відпочиваємо?
До слова: Вихідні у травні 2018 в Україні: скільки відпочиватимуть українці
Історія травневих свят насправді бере початок із дохристиянських часів, коли на початку травня язичники відзначали День богині Маї. Із приходом християнства і аж до ХІХ століття в ці дні відзначали настання весни, яку зустрічали масштабними гуляннями. Усе змінилося в 1886 році, коли Першотравень набув соціалістичного забарвлення. Якщо ви подумали, що це сталося в СРСР, то дарма.
Тисячі американців вийшли на вулиці міста з вимогою 8-годинного робочого дня. Під час масових демонстрацій загинули щонайменше два робітники та 8 поліцейських, хоча точна кількість жертв невідома.
Через кілька років Конгрес другого інтернаціоналу в Парижі оголосив 1 травня Днем солідарності робітників усього світу. Нове свято почали відзначати в Європі, а згодом і в США та Великобританії. Наразі 1 травня на державному рівні святкують аж 143 країни світу, однак всюди воно має власну назву та унікальний зміст. Слід зауважити, що вихідний на День праці встановлений тільки в окремих державах.
Радянський Союз як "колиска комунізму" вміло присвоїв собі свято американського походження. Цікаво, чи самі росіяни знають про це? Помпезні паради робітників, участь в яких була обов'язковою, гасло "Мир! Труд! Май!" і т.д. – це вже абсолютно совкові традиції, які із захистом прав робітників не мали практично нічого спільного.
1 травня в СРСР був неробочим днем з 1918 року, а 2 травня – з 1928-го. Традиційно на Першотравеень проводили демонстрації робітників та військові паради. На другий день свята, як правило, у всій країні проходили "маївки" – масові святкування на природі.
Сьогодні тим паче не йдеться про вкладений у День праці зміст. 1-2 травня для когось – час садити картоплю, для когось – можливість піти на шашлики разом з друзями чи ріднею. І якщо 1 травня із натяжкою ще можна назвати святом, то 2 травня СРСР просто запровадив як додатковий вихідний. Ніякого смислового навантаження або історичного значення друге травня немає.
Скасування вихідного 2 травня – це єдиний успіх ініціаторів декомунізації свят на чолі з директором Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимиром В'ятровичем. У 2018-му їм нарешті вдалося домогтися перенесення цього вихідного на католицьке Різдво. Натомість 1 травня залишився неробочим днем після бурхливої дискусії з представниками громадськості.
На черзі – перенесення свята 9 травня на 8-е та скасування вихідного в цей день, а також відмова від традиції відпочивати в понеділки, якщо свято випадає на суботу-неділю. А ви підтримуєте такі нововведення?
Тут більше: В Україні хочуть скоротити кількість вихідних: коли і чому