Розповідаємо, чому вам просто необхідно провести вихідні у Венеції. В щотижневій рубриці Радіо МАКСИМУМ читайте про найкращі куточки світу.
Венеція – одне з найбільш незвичайних міст світу. І пам'ятки в Венеції особливі, ні на що не схожі. Її багато хто називає містом-музеєм. І це не дивно, адже практично кожна будівля тут в певному сенсі є пам'яткою. Затишні вулиці, незвична тиша, плескіт води та історичні пам'ятки міста створюють його романтичну атмосферу. Передчуття кохання літає у повітрі тонким, ледь помітним шлейфом. Венеція – немов легка вуаль огортає своєю ласкою і захоплює в таємничий світ, повний чарівності, де немає меж уяві...
Приїхавши до Венеції, насамперед ви, швидше за все, побачите саме Гранд-канал. Це найвідоміший венеціанський канал, який проходить через все місто. Він починається біля залізничного вокзалу і потім в формі літери S охоплює всю Венецію. 40-хвилинна прогулянка по каналу в гондолі обійдеться в 80 євро днем і 100 євро – у нічний час. Цю суму можна розділити між пасажирами, яких не має бути більше шести. Основний транспорт на Гранд-каналі – річковий трамвайчик, або "вапоретто", річкове таксі і гондоли. Вапоретто є найдешевшим варіантом.
Від Палацу Дожів до колишньої будівлі в'язниці можна потрапити через міст Зітхань (Ponte dei Sospiri), який нависає над вулицею Rio del Palazzo. Міст, виконаний в стилі бароко, має безліч різних назв, але ця найвідоміша. "Зітхання", від яких бере назву цей міст – це не зітхання закоханих, а сумні зітхання засуджених, які, проходячи під вартою по цьому критому мосту, в останній раз кидали погляд на Венецію.
У цьому невеличкому музеї зібрана колекція Пеггі Гуггенхайм – племінниці американського промисловця і колекціонера Соломона Гуггенхайма. Тут можна побачити роботи Пікассо, Кандинського, Далі, Дюшана, Бранкузі, Поллока, Джорджо де Кіріко і багатьох інших представників європейського та американського мистецтва першої половини XX століття. Особливий інтерес представляє колекція Джанні Маттіолі, в якій зібрані твори таких італійських футуристів, як Маріо Сіроні, Карло Карра, Арденго Соффічі, Оттона Роза, а також деякі картини Джорджо Моранді і Амадео Модільяні.
Одне з найпопулярніших місць всіх гостей міста, прекрасна і піднесена базиліка Сан-Марко – це втілення не тільки релігійної, але і громадської і політичної історії Венеціанської республіки. Зведений він був ще в 829 році. Основне завдання цієї споруди полягало в зберіганні мощей євангеліста, який став єдиним покровителем міста. Але при пожежі пам'ятник був повністю знищений. Собор знову побудували в 1043-1071 роках. Арочні прольоти з колонами, східні капітелі, чудова мозаїка і візантійські барельєфи 12 століття – все це красивий собор Святого Марка.
За два кроки від церкви Santa Maria dei Miracoli розташувався ресторан, в якому люблять посидіти поціновувачі традиційної венеціанської кухні та страв зі свіжої і маринованої риби. Тут дуже хороший морський окунь і cicchetti di pesce (гострі рибні закуски), любителів вегетаріанських страв порадує грибний пиріг, м'ясоїди виберуть телятину з каштанами, а semifreddo al gorgonzola con canditi all'arancia (парфе з горгонзоли з апельсиновими цукатами) дістанеться ласунам.
Острів Мурано в усьому світі відомий своїми творами зі скла і скляними майстернями. Всілякі скляні вироби, починаючи від вазочок, тарілочок, статуеток і закінчуючи стильними прикрасами, які досі роблять вручну, дотримуючись традицій вироблення. Острів Бурано відомий завдяки різнобарвним будиночкам і чудовому мереживу. За легендою, фарбувати свої будинки в різні строкаті кольори почали рибалки, для того щоб відрізняти свої житла через густий місцевий туман.
Площа Святого Марка є, мабуть, найвідомішим місцем у Венеції. Починаючи від середньовічного періоду пьяцца завжди розглядалася, як центр міста і була місцем розташування всіх важливих офісів венеціанської держави і архієпископа з 19-го сторіччя. Тут також проходять шикарні венеціанські фестивалі. В галереях з трьох сторін площі зосереджені модні магазини і ще більш модні кафе. А на її відкритій стороні знаходиться вже знайома нам велична Базиліка святого Марка.
Це вдале поєднання смачної їжі, майстерно приготованих коктейлів, джазової музики і теплої, доброзичливої атмосфери. Бар працює з 1997 року, і з тих пір кількість людей, які закохалися в "Bacaro Jazz" воістину неймовірна. Більшість з тих, хто побував тут одного разу, використовують будь-яку можливість, щоб повернутися знову. І до речі, є тут одна незвичайна деталь в інтер'єрі. Стеля майже повністю обвішана... жіночими бюстгальтерами. І це не просто покупні декорації, а бра реальних відвідувачок! Дівчатам пропонують віддати цю пікантну частину їх нижньої білизни в обмін на футболку. І треба сказати, більшість з легкістю йдуть на цю авантюру.
Ця довга вузька коса колись була придатна лише для того, щоб з перемінним успіхом захищати венеціанців від ворогів. У другій половині XIX століття Лідо народився заново – став модним курортом. На нього їздили відпочивати Байрон, Шеллі, Гете і Томас Манн, який писав тут скандальну новелу "Смерть у Венеції". Через 45 років тут Лукіно Вісконті знімав фінальні сцени однойменного фільму. Сьогодні ж пляжі Лідо як і раніше популярні у місцевих і приїжджих. Адже на них є всі умови, щоб ніжитися під сонцем і купатися в Адріатичному морі до або після прогулянок Венецією.
Найвища споруда Венеції, з оглядового майданчика якої відкривається запаморочливий вид на місто. Дзвіниця на площі святого Марка вважається найвищою в Італії (висота становить майже 99 метрів) і до певного часу виконувала функцію маяка для кораблів і сторожової захисної вежі. Жителі Венеції ніжно називають свій головний символ "Господарем будинку".
А вже наступного тижня полетімо з вами до незабутнього та місцями шокуючого Дубаю.
Читайте також: 10 фото, які змусять вас відвідати Париж